У деякому місті ввели новий порядок. Тепер кожного, хто хотів потрапити в місто, на вході зупиняли стражники й задавали одне й те саме питання: "Навіщо ти хочеш увійти в місто?" Якщо людина у відповідь на це питання казала правду, то її топили в ставку, а якщо неправду - вішали на шибениці. Довгий час ніхто не міг увійти в місто, пройшовши через це випробування. Але знайшовся такий сміливець, що сказав, що він зможе пройти, не будучи втопленим у ставку або повішеним на шибениці. Похвастався й... пройшов! Що ж він сказав варті?

     Відповів: «Що б мене повісили». Якщо він сказав правду, його треба утопити, але тоді виходить, що він збрехав, якщо ж він збрехав, його треба повісити, але якщо його повісити, то виходить, він сказав правду, а, отже, його треба утопити. Тому, незрозуміло, правда це або неправда і його пропустили.