Цей папірус, знайдений наприкінці минулого століття англійцем Риндом, являє собою фрагмент іншої більш древньої єгипетської праці з математики, що відноситься, вірогідно, до III тис. до н. е. Наведемо дві задачі з папірусу Ринда.
     а) Якийсь математик нарахував на вигоні 70 корів. «Яку частку від усієї череди становлять ці корови?» − запитав математик у пастуха. «Я вигнав пастися дві третини від третини всієї череди», − відповідав пастух.
     Скільки голів худоби налічується у всій череді?
     Зустрічаються в древньому папірусі й чисто формальні задачі, наприклад наступна:
     б) Знайдіть х з рівняння
     [(x + (2/3)x) + 1/3 (x + (2/3)x)] × 1/3 = 10.

     а) Нехай х − число голів худоби у всій череді. Тоді
(2/3)×(1/3)х = 70,
     звідки після еквівалентних перетворень
(2/9)х =70, 2х = 630
     знаходимо: х = 315.
     Отже, у всій череді було 315 голів худоби.
     б) [(x + (2/3)x) + (1/3)x + (2/9)x] × 1/3 = 10,
[(9/9)x + (6/9)x +(3/9)x +(2/9)x] × 1/3 = 10,
(20/9)x × 1/3 = 10,
x = (10×27)/20 = 13,5.