- Українська мова
- Русский язык
Розділ: Зображення
« Галактика та зірки: Сторінка №6 »
Приголомшливі види Марса. Видатні цифрові методи обробки фотографій голландця Кіса Венебоса були продемонстровані в National Geographic і на сайті НАСА. Обробку зображень він робив за допомогою програми ландшафтного моделювання Terragen. Він працював з різними версіями цієї програми вже з 1999 року. Більшість із фотографій були отримані шляхом цифрового моделювання висот на знімках НАСА з різних супутників, таких, наприклад, як Mars Global Surveyor. Він зробив багато фотографій для National Geographic, не тільки Марса, але й старої доброї Землі й інших планет Сонячної системи й екзопланет інших систем. Ми зібрали колекцію його найбільш мальовничих і фантастичних фотографій Марса.
1. Південний край кратера Холдена. Скелясті гори закривають сонце, яке проривається крізь хмари, утворюючи форму зірки.
2. Кратер Гусєва в прадавні часи. Те місце, де приземлився робокар-марсоход Spirit MER2003. Недавно пройшла піщана бура.
3. Долина Марінер. Долина Марінер після пильноїї бури, вид на долину з боку каньйону Копрат (на передньому плані).
4. Ноачианска епоха на Марсі. Так виглядав Марс близько 4 мільярдів років тому. Північний розлам заповнений водою, велике озеро внизу — це Меридіани. Марсоход Opportunity виявив присутність цього внутрішнього моря. Фотографія виконана для липневого випуску National Geo. за 2005 рік.
5. Рівнина Аргіре. Концептуальне зображення для National Geographic: Марс у період, коли він втрачав воду кілька мільярдів років тому. Відкладання солі, тріщини в бруді, утвір гематиту, пилові вихри та падаючі метеори.
6. Кратер Маральді на зледенілому Марсы. Зроблене для обкладинки січневого випуску журналу National Geographic за 2004 рік.
7. Південна частина рівнини Хриса. Прадавній вид південної області долини Хриса, оточеної долинами Ареса й Марінер.
8. Північний полюс Марса й Північний розлам. Північний полюс (ліворуч) і Північний розлам. Великий кратер угорі — це кратер Корольова, чий діаметр становить 85 км.
9. Печера, що перебуває на північному схилі марсіанського кратера Гейла. Вид печери на північному схилі кратера Гейла. Конус кратера Гейла – ліворуч.
10. Світанок на горі Елізій. Зображення виконане для виставки в мадридському планетарії, яка була присвячена Марсу. Ліворуч — вулкан Купол Гекати, праворуч — Купол Альбор.
11. Місце посадки робокара-марсохода Spirit. Фрагмент кратера Гусєва (на задньому плані – гора Хасбенд-Хілл). Прадавній Марс, фумароли, осадові відкладання від гарячої води.
12. Так виглядав Марс у льодовиковий період.
13. Світанок на горі Олімп. Світанок у ранковому тумані на плато Фарсіда. Вулкан Олімп видний із області Lycus Sulci.
14. Долина Марінер. Туманний ранок на схилі однієї з гір, що піддалася ерозії, долини Марінер.
15. Кратер Скьяпареллі. Світло низько стоячого сонця не досягає західного краю. Діаметр кратера Скьяпареллі становить 450 кілометрів (280 миль).
16. Кратер Orcus Patera на заході. Кратер Orcus Patera незвичної овальної форми утворювався через метеорит, який злегка зачепив Марс.
17. Південний край кратера Гейла. Дивна хмара над яром, який веде до кратера Гейла. Конус кратера можна розглянути трохи нижче сонця. Вид на північний схід.
18. Кратер Гейла. Захід над областю Кіммерія. Вид на кратер Гейла з Еолова плоскогір’я.
19. Місце посадки робокара-марсохода Spirit. Так виглядав Гусєва в ноачіанську епоху. Ще одна концептуальна робота, де є більше води й фумарол.
20. Розлам Мелас на світанку. Місце посадки марсохода №2. Розлам Мелас.
21. Марс сьогодні. Це зображення друкувалося разом із зображенням ноачіанскої епохи (унизу) у липневому випуску журналу National Geographic Magazine за 2005 рік.
22. Марс, якби він був Землею, — долина Касей. Долина Касей і долина Хріса. Унизу — прохід у долину Марінер. На тлі туманностей і зірок.
23. Місце посадки Phoenix. Праворуч — край кратера Хеймдалль.
24. Північний полюс і Північний розлам. Ліворуч перебуває один з великих кратерів, кратер Корольова ( близько 85 км у діаметрі).
25. Розлам Ius Chasma (долина Марінер). Ius Chasma (західна частина долини Марінер) з пилом і туманом.
26. Гори Фарсіди. Гори Арсія, Павлина й Аскрійська. Вид з південно-заходу на північний схід. Уліво — кратер Бібліс (ліворуч) і кратер Улісс.
27. Гора Олімп у стародавності. Так могла б виглядати гора Олімп близько 4 мільярдів років тому. Присутні вода й більш щільна атмосфера. Фотографія виконана для виставки в мадридському планетарії.
28. Гора Арсія. Гора Арсія досягає висоти більш 20 км, її діаметр 450 км, діаметр кальдери понад 120 км.
29. Купол Фарсіди. Купол Фарсіди під час піщаної бури сфотографований «нагору ногами». Вулкани Фарсіди піднімаються над зоною піщаної бури.
